ДПА 2019 4 клас

Прочитай виділену частину тексту і встав у словах пропущені букви.

Налаштуй таймер на 3 хвилини, увімкни його й починай читати. За сигналом таймера зупинись, постав крапку над словом, до якого дочитав(дочитала), і продовжуй читати до кінця.

   АРФА ДЛЯ ПАВУЧКА

   Набір до музичної школи ось-ось мав закінчитися. 

   Цього року, як і завжди, запрошували бджілок у клас хорового співу, коників - гри на скрипці, комарів - на сопілці. А павучків - у клас гри на сонячній арфі. Для павучків програма вважалася найскладнішою. Учні, перш ніж узятися до гри, училися виготовляти свій інструмент. У лісі вибирали дві гілочки, між якими проходили тоненькі сонячні промінці. Майстерні музиканти ткали павутинки потрібної товщини і на правильній відстані. Тоді струни самі бриніли від сонячного проміння. А коли вітер хитав гілля, промінці миготіли і створювали просто неймовірні мелодії!

   Отже, набір до музичної школи завершувався. Карпикова мама поспішала.

   -Нас повинні вислухати. Усі пам'ятають Волошка-музику! А ти його син. Музикальні здібності передаються у спадок - це річ відома!

   -А як моя сонячна арфа не вийде?

   -Вийде, обов'язкове вийде!

   Уночі Карпикові не спалося.

   Опівночі ро..хмарилося. крону д..рев пронизало місячне сяйво.

   Карпик завмер, мов причарований ніч..ю. Цій красі бракувало одного - звучан..я струн-павутинок.

   І Карпик протяг пос..редині між дубовими гілочками сім струн. Відійшов праворуч і мало не заплакав. Це була місячна арфа. Вона грала тихо, проникливо, печально. І на душі ставало ле..ко та чисто.

   ...Двадцять сім концертів мали вислухати екзаменатори. Двадцять шестеро щасливчиків уже могли називати себе учнями.

   Павучок Карпик вступних іспитів не склав.

   -Що  ти накоїв? - забідкалася павучиха.

   -Мамо, арфа в мене грала! Це місячна арфа. Сюди треба приходити вночі.

   -Уночі-і-і? - недовірливо протяг директор школи. - Ніколи, запам'ятай, ніколи не було й не бйде місячної арфи! А вам, матусю, хай буде соромно удвічі: ваш син не лише нездара, а ще й брехун.

   Карпикова матуся гірко плакала до півночі. А коли викотився повний Місяць, зазвучала місячна арфа. Ще жодна арфа не грала так солодко!

   А вранці павучиха міцно обійняла Карпика і сказала:

   -Синку, ти й справді гідний свого батька. Колись це зрозуміють й інші. (( А зараз вибирай собі дорогу. Вона буде важкою, та не полишай своєї справи - роби місячні арфи!

(316 сл.)

Виконай завдання.

1. Визнач головного героя твору. Запиши його ім'я.

Відповідь:  Карпик

2. З'єднай стрілочками, кого і в який клас набирала музична школа.

Бджілки – клас хорового співу

Коники – клас гри на скрипці

Павучки – клас гри на сонячній арфі

3. Чим відрізнялася гра місячної арфи від гри сонячної? Як ставало на душі, коли звучала місячна арфа?

Допиши слова, яких бракує в реченнях

Місячна арфа звучала тихо, проникливо, печально. На душі від того ставало легко та чисто.

4. Спиши на окремому аркуші виділену частину тексту з буквами ,які ти вставив ( вставила).

Опівночі розхмарилося. Крону дерев пронизало місячне сяйво.

Карпик завмер, мов причарований ніччю. Цій красі бракувало одного — звучання струн-павутинок.

І Карпик протяг посередині між дубовими гілочками сім струн. Відійшов праворуч і мало не заплакав. Це була місячна арфа. Вона грала тихо, проникливо, печально. І на душі ставало легко та чисто.

5. Підкресли словосполучення з прикметниками.

Місячне сяйво, сонячні промінці, промінці сонця, гілки дуба, місячна арфа, сяйво місяця, музична школа, майстерні музиканти.  

6. Доповни речення зверненням, постав його в середині речення.

Ти й справді гідний свого батька, синку. Ти й справді гідний, синку, свого батька.

7. Підкресли слова, у яких кількість звуків і букв однакова.

Матуся, місяць, арфа, ніччю, пам'ять, проміння, промінці, щасливчики, павучок.  

8. Яке продовження визначають заголовок твору, слова мами до Карпика в останньому абзаці? Пофантазуй, склади й запиши своє продовження історії, що має такий початок розвитку подій (3-4 речення).

Карпик так і зробив, як мама радила. Він майстрував місячні арфи. І одного разу вночі їхнє звучання почув директор. Він дуже схвилювався й запросив Карпика до своєї школи поза конкурсом!

• Попередня
• Наступна